Мої уроки

СИНОНІМІКА МОВНИХ ЗАСОБІВ ВИРАЖЕННЯ ПРИСУДКА, ДРУГОРЯДНИХ ЧЛЕНІВ. ІНВЕРСІЯ ЗАМІСТЬ ПРЯМОГО ПОРЯДКУ СЛІВ

Мета: повторити засоби вираження головних і другорядних членів речення, прямий і зворотний порядок їх розташування; формувати в учнів мотивацію до самостійної пізнавальної діяльності шляхом розвитку вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою синонімічних засобів вираження присудка, другорядних членів речення за допомогою мовленнєво комунікативного дидактичного матеріалу; виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу, почуття відповідальності.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку

практичних умінь.

Форма проведення: урок-змагання

Обладнання та матеріали: схема «Члени речення», роздатковий матеріал для змагань, таблиці обліку балів.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

Сьогодні пригадаємо засоби вираження присудка та другорядних членів, про порядок їх розташування у реченні.

Виконання домашніх завдань я перевірю, коли ви в кінці уроку здасте зошити.

Нашою метою буде спонукати вас самостійно поглиблювати знання з даної теми.

Форма проведення – урок-змагання. Ми поділимося на дві команди. За кожну виконану вправу ви будете виставляти бали своїм суперникам, перевіряючи завдання відповідно розроблених критеріїв. Я також буду оцінювати ваші команди та кожного учасника окремо за участь у роботі. У кінці уроку ми підведемо підсумок та виставимо оцінки.

ІІІ. Актуалізація опорних знань

1. «Розминка». Оцінюю активність і правильність відповідей індивідуально.

Знайдіть помилку на схемі, розкажіть про ситуацію спілкування, зображену на малюнку.

2. Експрес-опитування. Всі разом швидко обговорюєте відповідь, один робить записи у зошит.

1. Граматичну основу речення складають…

2. Підмет виражається…

3. Види присудків: …

4. Другорядні члени речення — …

5. Означення бувають…

6. Різновидом означення є…

7. Прямий додаток виражається…

8. Обставини поділяються на такі види…

Взаємоперевірка команд. За кожен + -- 1 бал. Максимум 8 балів.

IV. Робота над розширенням й поглибленням знань із теми

3. «Головні члени». Перепишіть речення, підкресліть головні члени, визначте, якою частиною мови вони виражені. Переписуєте кожен до свого зошита, а підкреслення обговорювати всім разом.

1. Два ведмеді в однім барлозі не живуть (Народна творчість). 2. Семеро одного не будуть ждати (Народна творчість). 3. Натруджене сонце стомлено почало спускатись за далеким пругом (С. Плачинда). 4. Черговий по станції дав останній дзвінок. 5. Жити — Вітчизні служити (Народна творчість). 6. Кожен хотів перемогти у цьому поєдинку. 7. Батько стомлений, але усміхнений. 8. Давно відлетіло, розвіялось невловне, прекрасне, як дзвін (Г. Лютко). 9. Твоє «ні» не дуже мене радує.

Взаємоперевірка за правильним варіантом. Максимум – 9 балів: 0,5 за підкреслення та 0,5 за назву частини мови, 0,25 – якщо визначений тільки один головний член речення.

4. «Відтінки значення» Поясніть відтінки значення між синонімічними присудками в реченнях.

І команда. Він був батько. Він був батьком. Він був за батька. Він був замість батька.

ІІ команда. Він тепер директор школи. Він став директором школи. Він зараз директор школи. Він у нас за директора школи.

Учні з кожної команди по черзі читають та пояснюють. 1 бал за правильну відповідь. Максимум 4 бали.

5. «Знайдіть відповідність». Знайдіть відповідність між реченнями із складеним присудками та відтінками значень, що передаються тією чи іншою його формою:

1. Будь мені зятем (Г. Квітка-Основ’яненко).

2. Буде голівонька снігом покрита (Л. Глібов).

3. Він мені за рідну дитину став (Марко Вовчок).

а) постійна або змінна ознака предмета, виражена присудком у називному або орудному відмінках, а також випадки відсутності таких відмінностей;

б) тимчасова ознака, виражена присудком, до якого входить знахідний відмінок із прийменником;

в) ознака, якої набув підмет при дієприкметниковому присудку внаслідок спрямування на нього дії або завдяки стану, в якому він перебуває.

Взаємоперевірка. Кожна правильна відповідь 1 бал. Максимум – 3 бали.

6. «Стилістичний експеримент» Перепишіть, обираючи з дужок найдоцільніший, за вашою думкою, варіант необхідного члена речення.

1. Туга (журавля, журавлів, журавлина) із-за хмари лине, на довкілля впали перші холоди (І. Бровчий). 2. Над степом (місяць-ятаган, місяць ятаганом) зірки до гурту кличе (І. Бровчий). 3. Я в людей попрошу тільки (віри, вірити) в кожне слово, почуте від мене, в кожний погляд очей моїх сірих (Л. Костенко). 4. (Щастя народу, народне щастя) і (горе народу, народне горе) я намагався в слово перелить, ішов з народом (через доли й гори, долами й горами) (М. Рильський). 5. Бондар був людиною (розумною, із розумом) і навчав підмайстра (по-батьківськи, як батько).

Взаємоперевірка за довідкою. 1 бал за спів падання з авторським варіантом. Максимум – 8 балів.

Довідка: журавлина, місяць-ятаган, віри, народне щастя,

народне горе, через доли й гори, із розумом, по-батьківськи.

7. «Теоретик». Прочитайте теоретичний матеріал, запишіть у зошит визначення інверсії.

Порядок слів у реченні відображає його граматичну структуру. Підмет стоїть перед присудком, узгоджене означення перед означуваним словом, додаток – після присудка, обставина – перед або після присудка. Такий порядок слів називається прямим. Він є нейтральним і використовується в науковому та офіційно-діловому стилях. Логічний наголос падає, як правило, на останнє (рідше – на перше) слово речення або його частини.

Зворотний порядок слів (інверсія) не змінює синтаксичну будову речення, а лише виділяє певні члени речення, акцентує на них увагу, підсилює їх значення, зміщує логічний наголос. Тому інверсія використовується як стилістичний засіб у художньому та розмовному стилях. При інверсії присудок стоїть перед підметом, означення після означуваного слова, залежне слово може відокремлюватися від головного іншими, підсилюватися інтонаційно. Тому з’являються додаткові смислові відтінки, підсилюється вагомість окремих слів.

Прямий порядок слів	Інверсія
Підмет присудок	Присудок підмет
Означення означуване слово	Означуване слово означення
Присудок додаток	Відокремлюється від головного іншими членами речення
Обставина присудок обставина

Робота оцінюється індивідуально.

8. «Оратор». Прочитайте виразно речення, поясніть роль інверсії виділених головних і другорядних членів речення.

1. Я навіть смерть би поборов, аби Богданові слова вчитала радісно Москва (М. Бажан). 2. Арфи золотої не замовкли струни (В. Сосюра). 3. Всю ніч сиділа в наголов’ї мати і погляду не зводила сестра (А. Малишко). 4. І в Спаську вежу увійшов, тримаючи в руці своїй Богданом писаний сувій (М. Бажан). 5. Мінометна рота Брянського теж діяла в цім бою децентралізовано (О. Гончар). 6. Полк вступив до Праги надвечір (О. Гончар).

Речення учні читають по черзі, пояснюючи інверсію. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом. Максимум для команди – 3 бали.

9. «Трансформер»

І команда. Переставте виділені слова на початок речення (інверсія) і поясніть, якого відтінку набуло після цього кожне речення.

1. У бійців вигляд веселий. 2. Брати працювали з ранку до вечора. 3. Ви придумали чудову гру.

ІІ команда. Переставте виділені слова на кінець речення і поясніть, якого відтінку набуло після цього кожне речення.

1. Поранений розвідник повернувся. 2. Перший командир піднявся в атаку. 3. Тільки географію Петро Іванович викладає.

За кожне пояснення – 1 бал, максимум – 3 бали для команди.

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

 Які члени речення можуть виражатися синонімічними граматичними засобами?

 Що таке інверсія?

 Які стилістичні відтінки мають головні члени речення при зворотному порядку?

VI. Підсумок уроку.

Ведеться підрахунок балів та виставлення оцінок.

VII. Домашнє завдання

 Повторити теоретичний матеріал про умови відокремлення другорядних членів речення, впр. 123 (за підр. 11 класу Шелехової); за бажанням: накреслити схему «Відокремлені члени речення»

Урок розроблено на матеріалі посібника:

Усі уроки української мови в 11 класі. Академічний рівень / Є. П. Голобородько, К. Ю. Голобородько, О. А. Павлик, Ю. Ю. Мельничук, І. А. Бондаренко. — Х. : Вид. група «Основа», 2011. — 383 [1] с.

Додатки

Учень/конкурс	1	2	3	4	5	6	7	8	9	Всього
Білецька В.
Давиденко І.
Зубашевська С.
Назарчук Я.
Пилипович С.
Самоненко М.

№	Конкурс	Критерії оцінювання	Бали
2	Експрес-опитування	Взаємоперевірка команд. За кожен + -- 1 бал. Максимум 8 балів.
3	«Головні члени речення»	Взаємоперевірка за правильним варіантом. Максимум – 9 балів: 0,5 за підкреслення та 0,5 за назву частини мови, 0,25 – якщо визначений тільки один головний член речення.
4	«Відтінки значення»	Учні з кожної команди по черзі читають та пояснюють. 1 бал за правильну відповідь. Максимум 4 бали
5	«Знайдіть відповідність».	Взаємоперевірка. Кожна правильна відповідь 1 бал. Максимум – 3 бали.
6	«Стилістичний експеримент»	Взаємоперевірка за довідкою. 1 бал за спів падання з авторським варіантом. Максимум – 8 балів.
8	«Оратор»	Речення учні читають по черзі, пояснюючи інверсію. Кожна правильна відповідь оцінюється 1 балом. Максимум для команди – 3 бали.
9	«Трансформер»	За кожне пояснення – 1 бал, максимум – 3 бали для команди
	Всього

Шкала оцінювання

38 балів -- оцінка - 12 17 -- 5

35 -- 11 14 -- 4

32 -- 10 11 -- 3

29 -- 9 8 -- 2

26 -- 8 5 -- 1

23 -- 7

20 -- 6